1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Усі там будемо - по кілька разів на день - Чого Ви, скоріш за все, не знали про туалет:

Индекс материала
Усі там будемо - по кілька разів на день
Введення в сортирологію – та висновки з неї
Дивний заклад під назвою
Сортир - це зовсім не біотуалет
Чого Ви, скоріш за все, не знали про туалет:
Все страницы



Чого Ви, скоріш за все, не знали про туалет: 



• Історія туалету сягає другого тисячоліття до нової ери. Розкопки в Мохенджо-Даро (Пакистан) показали, що тамтешній володар ще 4.000 років тому влаштував вбиральні на чотири персони, з канавами для дренажу. У Європі, зокрема, у Давній Греції, перший туалет згадується десь на 1200 років пізніше. У Римі епохи Юлія Цезаря були громадські вбиральні із високими стандартами гігієни. Стічні води з них були спрямовані через підземні колектори в Тибр – не дуже екологічно, але в такий спосіб запобігалося поширення хвороби в місті. Імператор Веспассіан, бажаючи поповнити скарбницю, уперше ввів плату за громадські туалети – і ввійшов в історію як автор фрази «Гроші не пахнуть».

• Після падіння Римської Імперії «просунута» каналізаційна система була зруйнована. Пізніше в Європі тільки поодинокі феодали мали туалети у своїх замках. Коли, приблизно з 12 століття, почали швидко рости міста, проблеми гігієни проявилися в найстрашніших формах. Через погано обладнані саморобні вбиральні (як правило, лавиці з діркою над ямою на задньому дворі), а тим більше через звичку виливати вміст нічних горщиків прямо з вікон, по Європі кілька сот років гуляли тиф, холера і чума.

• Те, що ми сьогодні називаємо туалетом, уперше було винайдено годинникарем Олександром Куммінгом у 1775 році. Основним моментом його винаходу був S-формена труба дренажу, що заманювала в «пастку» залишкову воду після кожного спуска і запобігала від неприємних запахів. Сьогодні "WC" (watercloset) - скорочення для туалету, є синонімом для туалету в усьому світі.

• В цьому році громадські туалети Європи відмічають своєрідний ювілей – вони з’явилися 155 років тому спочатку на вулицях Лондону, трохи згодом - Парижу та Берліну.

• Відкритий цього року у Києві Музей туалету нашими ЗМІ названий першим у світі. Але це далеко не так – кілька років тому подібні музеї були відкриті у Великобританії та Індії.

• Найбільший у світі громадський туалет відкритий у Китаї, в місті Чунцін на південному заході країни. Він розрахований на тисячу чоловік і займає чотирьохповерхову будівлю площею у 3000 квадратних метрів. Відвідувачів закладу зустрічає фасад у давньоєгипетському стилі і приємна музика у самому приміщенні.

• В середньому людина відвідує туалет 2500 разів у рік, або приблизно 6-8 разів у день. Людина проводить приблизно 3 роки життя в туалеті. Особі жіночій статі на відвідування туалету потрібно в 3 рази більше часу, ніж чоловіку. Зазвичай же ж кількість «посадкових місць» у суспільних вбиральнях однакова як для чоловіків, так і для жінок. Звідси й черги в жіночих туалетах.